Роздл 1 ПЕДАГОГ¶КА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ 1.1. Сутнсть педагогки як науки про виховання людини Педагогка наука про виховання людини. Вона виникла з появою людини. Перш джерела з педагогки з'являються у Стародавнй Грец. Тут педагогами називали рабв, завданням яких було супроводжувати дитину свого володаря до школи, доглядати за нею, прислуговувати й навчати. З часом поняття "педагогка" утвердилося як наука про навчання, освту й виховання не лише дтей, а й людини взагал. Тому сторична назва ц науки не повнстю вдобража сучасне розумння педагогчних процесв. У зв'язку з цим вводяться нов термни для означення процесв виховання. Зокрема: андрагогка (грец. andros доросла людина, зрлий чоловк ago веду, керую) наука про освту, навчання й виховання дорослих людей; антропогогка (грец. antropos людина ago веду) наука про людину, людинознавство та н. Усм, хто так чи накше пов'язаний з проблемами виховання, необхдно добре усвдомити сутнсть предмета педагогки. ґ рзн пдходи до його визначення. Це зумовлено змнами провдних цльових завдань виховання людини залежно вд особливостей напрямв соцально-економчного розвитку суспльства. Адже педагогка постйно розвивалася впродовж ус стор людства. У контекст розумння предмета педагогки та особливостей соцально-економчного розвитку суспльства можна видлити провдн завдання педагогчно науки: виховання, що охоплю освту й навчання; дослдження особливостей розвитку формування особистост; дослдження закономрностей, принципв, засобв, форм методв навчання й виховання; розробка змсту загально та професйно освти; навчання та виховання дорослих, формування педагогчно культури людей. Педагогка як наука мстить значний обсяг понять, що випливають з предмета дослдження. Серед них провдн, найзагальнш, як вдображають найбльш суттв властивост педагогчного процесу. Подбн поняття видляють як категор. Отже, базовими категорями педагогки : виховання, навчання, освта, розвиток. Щоправда, розвиток це категоря, яка дослджуться й ншими науками: анатомю та фзологю людини, психологю. Розкримо сутнсть названих категорй. Виховання це органзований цлеспрямований процес формування особистост. Тут поняття "виховання" вживаться в широкому розумнн включа в себе всю сутнсть впливу на людину (навчання, освту) з метою формування з погляду довершеност. Навчання двостороннй процес дяльност того, хто навча, того, кого навчають, спрямований на набуття знань, умнь навичок, нтелектуальний розвиток особистост, формування наукового свтогляду, оволодння методами пзнавально дяльност. Коли ми говоримо про дяльнсть учителя й учнв, то мамо на уваз не лише вчителв учнв у школ, але й взамодю цих суб'ктв на рзних етапах життя людини: батьки дти; виховател дитячих дошкльних закладв дти; викладач студенти та н. Адже процес навчання як провдний чинник пзнавально дяльност людини ма перманентний характер. Людина вчиться все життя. У контекст розумння сутност процесу навчання треба видлити поняття "знання", "умння", "навички". Знання деальне вираження в знаковй форм об'ктивних властивостей зв'язкв свту природного та людського; результат пзнання навколишньо дйсност. Умння це здатнсть людини свдомо виконувати певну дю на основ знань; готовнсть застосувати знання у практичнй дяльност на засадах свдомост. Навички характеризуються готовнстю людини застосовувати знання на практиц, що вдбуваться на рвн автоматизованих дй внаслдок багаторазових повторень. Важливо усвдомлювати провдн завдання навчального процесу. Багато хто схильний стверджувати, що головний сенс навчання оволодння знаннями, умннями й навичками. ¶сну також думка, що навчання це передача вчителем знань, умнь навичок учням. Це хибна думка. Як накше пояснити той факт, що випускники загальноосвтнх навчально-виховних закладв, як впродовж 11 12 рокв опановували великий масив знань, володють лише незначною його частиною. Тому головним, визначальним завданням навчання забезпечення оптимальних умов для нтелектуального розвитку особистост. ¶нтелект (лат. intellektus розумння, розсудок, пзнання) це здатнсть до мислення, рацонального пзнання; нтелект тотожний розуму. Найбльше багатство людини нтелект, який розвиваться у процес активно самостйно дяльност. Вд рвня розвитку нтелекту залежать успшнсть ефективнсть життдяльност як окремо особистост, так певно людсько спльноти взагал. Освта сукупнсть знань, умнь павичок, набутих у навчальних закладах або самостйно, а також сам процес набуття знань. Традицйно видляють три види освти: загальну, полтехнчну професйну. Загальна освта передбача набуття знань з основ наук пдготовку учнв до отримання професйно освти. Здобувають загальну освту в загальноосвтнх навчально-виховних закладах (школах, гмназях, лцеях, колегумах). Кожна людина впродовж життя збагачу себе компонентами змсту загально освти. Полтехнчна освта (грец. poly багато techne мистецтво, майстернсть, вправнсть) мав так завдання: ознайомлення з рзномантними галузями виробництва (де що виробляють); пзнання сутност багатьох технологчних процесв (як виробляють); набуття певних вмнь навичок обслуговування найпростших технологчних процесв (приготування ж, користування побутовими приладами, вирощування рослин т. н.). Окрем компоненти полтехнчно освти людина опанову впродовж усього життя. Професйна освта спрямована на набуття знань, умнь навичок, необхдних для виконання завдань професйно дяльност . Здобувають професйну освту в спецальних навчальних закладах: професйно-технчних училищах, нститутах, унверситетах, академях. Ус види освти перебувають у тсному взамозв'язку. Процес отримання освтньо пдготовки ма клька рвнв: 1) початкова загальна освта; 2) базова загальна середня освта; 3) повна загальна середня освта; 4) професйно-технчна освта; 5) базова вища освта; в) повна вища освта. Розвиток як одна з важливих категорй педагогки становить специфчний процес змн, результатом якого виникнення нового; поступальний процес сходження вд нижчого до вищого, вд простого до складного, накопичення кльксних змн перехд х у яксн. Стосовно людини видляють три основн види розвитку: фзичний (передбача рст органзму, кльксн та яксн змни на основ бологчних процесв); психчний (характеризуться процесами змн становлення психки); соцальний (вирзняться процесом здобуття людиною соцального досвду мови, моральних якостей та н.). Ус назван категор педагогки мж собою взамопов'язан, взамозалежн й логчно зумовлен (рис. 1.1). Зрозумти цю взамозумовленсть взамозалежнсть можна за допомогою "педагогчно матрьошки" (B.C. Безрукова): маленька матрьошка це навчання; середня освта; велика виховання. Але це лише лнйна схема. Мж цими компонентами проглядаться органчна далектична взамозалежнсть, складн зв'язки. А.С. Макаренко наголошував, що "нема бльш далектично науки, нж педагогка"1. У систем наук педагогка (у тсному зв'язку з психологю) займа одне з центральних мсць, перебува на перехрест нших наук. Це тому, що розвиток т чи ншо науки залежить вд пзнавально дяльност людини. Педагогка спльно з психологю пзна людину, готу ' до активно пзнавально дяльност. Таку взамозалежнсть можна показати за допомогою мнемосхеми (рис. 1.2). Процес виховання такий же давнй, як сама людина. З давнх-давен накопичувався викристалзовувався досвд виховання людини, пдготовки до активно дяльност. З часом цей досвд почали систематизовувати надавати йому науково форми. Вдомий композитор М.¶. Глнка (1804 1857) зауважував, що музику творить народ, а композитори лише аранжують . Щось подбне спостергамо в педагогчнй дяльност: закономрност, принципи, форми, засоби, методи виховання складалися й переврялися тисячолттями, а педагоги-вчен лише пзнше осмислювали ц надбання народу, систематизовували, вкладали х у рамки науки. Як кожна наука, педагогка розвиваться, заглиблються у проблеми соцального розвитку. Науково-природничою основою педагогки на сучасному етап вкова фзологя та психологя. Джерелом розвитку науки про виховання народна педагогка як сума акумульованих знань вмнь у справ виховання молодого поколння. Хранителем народно мудрост виховання усна народна творчсть (казки, прислв'я, приказки, легенди, псн, звича, обряди, традиц та н.). Виходячи з загальнолюдських морально-духовних цнностей, кожен народ вибудовував свою нацональну систему виховання з засобами, методами, прийомами внутршнм духом. ¶ншими джерелами педагогки надбання вчених у галуз виховання (сторя педагогки) досвд творчо прац педагогв нашого часу (рис. 1.3). Педагогка охоплю досить широкий спектр освтньо-виховних проблем аспектв у сфер суспльного розвитку. В структур видляться низка галузей, як розглядають бльш вузьк, специфчн питання. Тому педагогку в широкому сенс можна зобразити у вигляд свордного дерева пзнання (рис. 1.4). У вковй педагогц дослджуються проблеми освти й виховання людей певного вку: у дошкльнй дтей перед-дошкльного дошкльного вку. Сюди належить й педагогка родинного виховання (фамлтика); у педагогц школи дтей, що навчаються в загальноосвтнх навчально-виховних закладах. Професйна педагогка дослджу розробля питання пдготовки фахвцв для виробничо всх нших сфер. Залежно вд освтнього рвня педагогка професйно-технчно освти, у якй розглядаються проблеми пдготовки квалфкованих робтникв молодших спецалств, педагогка вищо школи, предметом вивчення яко навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах. Окрему групу становлять спецальн педагогки, як дослджують питання навчання й виховання дтей з певними вадами: сурдопедагогка (грец. surdus глухий) навчання й виховання дтей з вадами слуху; тифлопедагогка (грец. tuphlos слпий) наука про навчання й виховання незрячих дтей; олгофренопедагогка (грец. oligos малий phren розум) розробля питання теор та практики навчання й виховання розумово вдсталих дтей; логопедя (лат. logos слово, поняття) вивча недолки вимови, розробля методи вправи для виправлення дефектв мови. Функцональна педагогка вивча проблеми навчання й виховання людей у рзних сферах дяльност. Медична, нженерна, спортивна, авацйна педагогки розглядають особливост навчання й виховання фахвцв у цих галузях. Специфчною вйськова педагогка, яка дослджу проблеми навчання й виховання людей, як перебувають на вйськовй служб, в тому числ й у внутршнх вйськах, пдроздлах служби безпеки, млц та н. Пентенцарна педагогка (лат. Penitentiare каяття) займаться проблемами перевиховання засуджених людей. Соцальна педагогка вивча закономрност й механзми становлення та розвитку особистост у процес виховання в рзних соцальних нститутах; предметом вивчення соцально педагогки соцально-педагогчн проблеми. Андрагогка (грец. аner, у родовому вдмнку andres чоловк) займаться проблемами освти й виховання людини впродовж усього життя. Герогка дослджу соцально-педагогчн проблеми людей похилого вку. Агогка (грец. agoge вдхилення) займаться вивченням попередженням вдхилень у поведнц дтей. Вктимологя дослджу проблеми людей, як жертвами несприятливих життвих умов, насильства. Широкий спектр фахових методик допомага викладачам рзних дисциплн опанувати методи, засоби, прийоми подач матералу з урахуванням специфки конкретного предмета.
ПЕДАГОГ¶КА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ, Сутнсть педагогки як науки про виховання людини, Теоря методика виховання - Омеляненко В.Л. Бблотека укранських пдручникв
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
ПЕДАГОГ¶КА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ, Сутнсть педагогки як науки про виховання людини, Теоря методика виховання - Омеляненко В.Л. Бблотека укранських пдручникв
